Хмарна інфраструктура, обчислення, дата-центри та ефективне керування ресурсами.
Object Lock застосовує WORM retention до versioned objects, щоб data version не можна було перезаписати або видалити до строку навіть після компрометації звичайного backup account.
Taint відштовхує Pods від node, а toleration лише дозволяє планування чи перебування — вона не притягує Pod без node affinity/selector.
Rotation без downtime потребує періоду, коли producer і consumer узгоджено приймають нову версію, а стару відкликають лише після перевірки переходу.
PDB обмежує кількість Pods одного workload, які можуть бути одночасно недоступні через voluntary disruptions, але не запобігає crash, node failure або неправильному rollout.
Permissions boundary не надає доступ самостійно: вона задає максимальну множину identity permissions, яку role або user може отримати від attached policies.
Readiness керує участю Pod у traffic, liveness вирішує, коли container слід перезапустити, а startup probe дає повільному застосунку час завершити запуск без передчасних рестартів.
Recovery Time Objective визначає цільовий час відновлення сервісу, а Recovery Point Objective — допустиму втрату даних у часі; обидва показники мають випливати з бізнес-впливу.
Spot capacity продається дешевше за on-demand, але провайдер може перервати instance з коротким попередженням, тому workload має бути disposable, checkpointed або розподіленим.
Requests допомагають scheduler розмістити pod і гарантувати базові ресурси, а limits обмежують споживання; однакові числа для всіх контейнерів рідко відповідають реальній поведінці.
L4-балансувальник приймає рішення за мережевими адресами й портами, тоді як L7 розуміє HTTP-методи, хости, шляхи, заголовки та інші прикладні ознаки.
PITR відновлює base backup і replay transaction logs до цільового часу.
Active-active обслуговує traffic у кількох регіонах одночасно.